| Узагальнення з всесвітньої історії [11] |
| Тести до уроків [4] |
| Історичні тексти [2] |
| Таблиці , схеми [1] |
| Узагальнення з історії України. [19] |
| 6 клас [17] |
| 7клас . [10] |
| 8 клас [9] |
| 11 клас [9] |
| 10 клас .Громадянська освіта. [2] |
| Головна » Файли » Уроки » Історичні тексти |
| 15.09.2013, 20:46 | |
Текст
1. Уривок з тексту Декларації прав людини і громадянина «...Національні збори визнають та
оголошують... такі права людини і громадянина. «Не йдеться про те, щоби винести вирок звичайній людині або виправдати її. Вам належить здійснити заходи громадського порятунку, акт державної далекоглядності... Що треба здійснити... для зміцнення республіки, яка народилася? Слід глибоко вкоренити в серцях зневагу до монархії та приголомшити всіх прихильників короля... Людовік назвав бунтівним французький народ і для того, щоб покарати його, закликав армії тиранів, своїх родичів. Перемога і народ вирішили, що бунтівником був він один, і ось чому Людовіка не можна судити; його вже засуджено. Або засуджено його, або республіку визнано винною. Пропозиція провести судовий процес над Людовіком XVI у будьякій формі є поверненням до королівського та конституційного деспотизму... Дійсно, якщо Людовік може бути предметом судочинства, Людовік може бути виправданим, він може бути визнаним невинним... Якщо Людовіка виправдають, що буде з революцією? Якщо Людовік невинний, усі захисники свободи є наклепниками... Людовік повинен померти, щоб існувала вітчизна». Запитання 1. Як узгоджується заява Робесп’єра з Декларацією прав людини і громадянина? 2. Які аргументи висуває Робесп’єр на користь страти короля? 3. Як ви ставитися до вимоги стратити людину без суду і слідства? Чи можна виправдати людську смерть революційною необхідністю? Текст 4. Страта короля Карлейль Т. Французская революция. История. — М.: Мысль, 1991. — С. 429–430. «Барабани б’ють. «Замовкніть!» — кричить король. Він сходить на ешафот не без зволікання; на ньому коричневий камзол, сірі панталони, білі панчохи. Він знімає камзол і залишається у білому фланелевому жилеті з рукавами. Кати підходять до нього, щоб зв’язати його, він відштовхує їх. Руки короля зв’язані, голова оголена — фатальна мить настала. Він підходить до краю ешафоту... обличчя його палає, і він говорить: «Французи, я вмираю безвинно; кажу вам це з ешафоту, готуючись постати перед богом. Я вибачаю своїх ворогів; бажаю, щоб Франція...» Барабани заглушають голос засудженого. «Кати, виконуйте свою роботу!» Кати, побоюючись бути убитими, хапають нещасного Людовіка; на ешафоті відбувається відчайдушна боротьба одного проти шістьох, і його прив’язують нарешті до дошки. Абат Еджворт, нахилившись, шепоче до нього: «Син Святого Людовіка, зійди на небеса!» Сокира падає — життя короля припинилося. Був понеділок 21 січня 1793 року. Королю було тридцять вісім років, чотири місяці і двадцять вісім днів. У самій Франції вбивство короля розкололо всіх друзів, а за її межами об’єднало всіх ворогів. Братство народів, революційна пропаганда, атеїзм, царевбивство — повне руйнування соціального порядку у світі. Всі королі, прихильники королів і вороги анархії об’єднуються в коаліцію, як для війни за власне життя». Запитання 1. Чи виправдалися сподівання Мірабо на «революцію без крові і сліз»? 2. Як, на вашу думку, вплинула страта короля на внутрішню і зовнішньополітичну ситуацію у Франції? | |
| Переглядів: 1048 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всього коментарів: 0 | |