Субота, 16.12.2017, 17:43
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ФОРМА ВХОДА
Додаткове учням
ПАРТНЕРИ САЙТУ
Пошук
СЕРТИФІКАТИ
Головна » Файли » Практичні роботи з історії

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА.«Гетьманування Івана Мазепи»
15.09.2013, 15:22

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА  РОБОТА.

ТЕМА «Гетьманування  Івана Мазепи»

Мета :Дати уявлення учням про особу гетьмана Мазепи та його погляди на майбутнє України ; розвивати вміння характеризувати визначних політичних діячів , спираючись на аналіз різноманітних джерел.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами виконання  робіт ( з аналогічною тематикою та метою).

Джерела

З листа французького дипломата Жана Балюза  про Івана Мазепу

( кінець 1704 р.)

      «Він дуже поважний  у козацькій країні ,де народ ,загалом свободолюбний і гордий ,мало любить тих , що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою , великою воєнною відвагою й розкішними прийняттями в своїй резиденції для козацької старшини .Я був свідком такого прийняття , в якому багато дечого на польський зразок.

       Розмова з цим володарем дуже приємна , він має великий досвід у політиці й ,у протилежність до московці , слідкує й  знає , що діється в чужоземних країнах . Він показував мені свою збірку зброї , одну з найкращих ,що я бачив в житті ,а також добірну бібліотеку , де на кожному кроці видко латинські книжки.

          Кілька разів я дуже обережно навертав розмову  на сучасну політичну конюктуру  , але мушу признатися , що нічого певного не міг витягнути від цього володаря. Він належить до тих людей,що воліють або зовсім мовчати ,або говорити й не сказати. Все ж гадаю , що ледве чи любить московського  царя , бо ані слова не сказав , коли я йому скаржився на московське життя. Одначе про Корону Польську  п. Мазепа не заховав , що вона , мовляв , іде ,подібно  до Стародавнього Риму , до занепаду. Про шведського короля говорив  із пошаною , але вважає його занадто молодим. Що особливо було мені приємно – це почуття  пошани ,яке володар Мазепа виявляв  до особи його Величності (Людовіка ХУІ.-К.Б.)»

Нотатки Феріоля , представника Французького   уряду в Станбулі ( 1709 р.)

«Козаки не є природними підданими царя , вони тільки  піддалися під його протекцію,й ніхто  не може обвинувачувати  їх за те ,що ,бачачи ,як нищать їх вільності , вони підняли  повстання».

 З універсалу Карла ХІІ , короля шведського ( листопад  1708 р.)

«…. Бо я знаю  сам і від гетьмана Мазепи ,що цар московський  , яко  ворог непримиримий  усім народам у світі,бажав би всі їх покорити  під себе , зробивши з українців своїх рабів , відібравши і знищивши всі ваші права і  свободи , колись торжественно договорами  й трактатами затверджені . Цар безстидно забув звичайну  навіть  вдячність , бо хто ж спас Московію , доведену самозванцями та непорядками до знищення ? Тільки ви. Бо  всьому  світу  відомо , що українці мали колись самостійну державу ,а потім з’єдналися з Москвою добровільно і зробили з Москви те , чим вона єсть тепер ,а самі від Москви тільки діждалися безстидного гніту.

Я ж обіцяю і перед цілим світом клянуся честію своєю королівською , що розстановлю землю козацькую і зроблю Україну самостійною , незалежною ні від кого в світі , про що  вже підписав договір з вашим гетьманом Мазепою , а найвищі в Європі держави то потвердили».

                                          Іван Мазепа «Дума»

 «Всі покою шире прагнуть ,

Ане в єдин гуж всі тягнуть:

Той направо,той наліво,

А все ,браття,тото диво!

Не маш любви , не маш згоди,

Од Жовтої взявши Води ,

През незгоду всі пропали,

Себе сами звоювали…

 Жалься ,Боже,України,

Що не вкупі має сини!

 Єден живе із погани,

Кличе : « Сюда , Атамани!

Ідім Матки ратувати ,

Не даймо єй погибати!»

 

Другий Ляхом за грош  служить.

По Вкраїні і той тужить.

«Мати моя старенькая!

Чом ти велми слабенькая ?

Розно тебе розшарпали,

Гди ає по Дніпр Туркам дали.

Все то фортель ,щоб слабіла

 І аж вкінець сил не міла!»

 Третій Москві юж голдує

І єй вірне услугує.

Той на Матку нарікає

І недолю проклинає:

«Ліпше було не родити,

Нежли в таких бідах жити!»

 

Од всіх сторон ворогують,

Огнем,мечем руйнують,

Од всіх не маш зичливости,

Ані слушной  учтивости:

Мужиками називають ,

А підданством дорікають.

 «Чом ти братов не учила ,

Чом од себе їх пустила?

Ліпше було пробувати

Вкупі лихо одбивати!»

Я сам , бідний , не здолаю,

Хіба тілько зневолаю:

 «Гей ,панове, Єнерали,

Чому ж єсте так оспалі!

І ви,Панство Полковники,

Без жадної політики,

Озмітеся всі за руки,

Не допустіть  горкой муки

Матці своєй болш терпіти!

Нуте врагов , нуте бити!

Самопали набивайте ,

Острих шабель добувайте.

А за віру хоч умріте

І вольностей бороніте!

Нехай вічна буде слава,

Же през шаблю маєм право!»

 З промови Івана Мазепи перед Запорозьким Військом

(26 березня 1708 р.)

 «Дякую вам,запорожці,за довіру до мене. Славлю ваше щире бажання добра вітчизні. Бог мені свідок ,що віддаючись у руки  шведського короля , я роблю це не з легковажності  й не з приватних інтересів  для себе ,а з любові до вітчизни.У мене немає ні жінки  ,ні дітей : я міг би податися  в Польщу  або    будь-куди  й  спокійно  перебувати там там решту днів мого життя ; але ,управляючи стільки часу Україною з дбалістю й відданістю , наскільки вистачило мені здібностей , я за обов’язком  честі й сердечної любові не можу , згорнувши руки , лишити  цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо ,що цар має намір переселити нас усіх в інший край ,а вас,запорожці ,всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту. Якщо ви , запорожці ,ще зберегли вашу вольність ,то цим ви зобов’язані тільки мені , Мазепі. Якби царів замір здійснився ,ви всі були б пов’язані ,закуті й спроваджені на Сибір. Уже Меншиков вирушав з страшною силою війська і треба визнати особливу опіку Провидіння над нами , що в цю саме пору шведський король вступив у наш край і подав усім доброзичливим людям надію на визволення від гнобителів. Я вважав за свій обовязок удатися до шведського короля і сподіваюся , що Бог , який убезпечив нас , допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо».

 Промова Івана Мазепи  перед військом(листопад 1708 р.)

 «Ми стоїмо тепер , Братіє, між двома проваллями ,готовими нас пожерти,коли не виберемо  шляху для себе надійного,щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи ,що наблизили театр війни до границь наших , до того розлючені один на одного ,що підвладні їм народи терплять уже і ще перетерплять безодню лиха незмірну,а ми між ними є точка , або ціль всього нещастя. Обидва вони , свавільство своєі привласнення необмеженої влади, подобляться найстрашнішим  деспотам ,який вся Азія і Африка навряд чи коли споруджувала. І тому подоланий з них і повалений зруйнує собою державу свою і оберне  її нанівець. Жереб держав  тих визначила наперед доля рішитеся в нашій отчизні і на очах наших ,і,нам,убачивши загрозу тую,що зібралася над головами нашими , як не помислити й не подумати про себе самих? Моє міркування ,чуже усім пристрастям і шкідливим для душі замірам , є таке : коли король шведський , завжди непереможний , якого вся Європа поважає і боїться ,подолає царя російського і зруйнує царство його , то ми , з волі переможця , неминуче примислені будемо до Польщі і віддані в рабство полякам і на волю його створіння та улюбленця , короля Лещинського ; і вже тут нема й не буде місця договорам про наші права і привілеї ,та й попередні на теє договори  і трактати самі собою скасуються ,бо ми, природно пораховані будемо як завойовані ,або зброєю підкорені , отже , будемо раби неключимі , і доля наша остання буде гірша за першу , якої предки наші від поляків зазнали з таким горем ,що й сама згадка про неї  жах наганяє. А як допустити царя російського вийти переможцем , то вже лиха година прийде  до нас од самого царя того; бо ви бачите ,що хоч він походить од коліна , вибраного народом з дворянства свого ,але,прибравши собі владу необмежену , карає народ той свавільно , і не тільки свобода та добро народне,але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці царській. Бачили ви і наслідки деспотизму того ,яким він винищив численні родини найбільш варварськими карами за провини,стягнені наклепом та вимушені тиранськими  тортурами ,що їх ніякий  народ стерпіти й перетерпіти й перетерпіти не годен. Початок спільних недуг наших зазнав я на  самому собі. Вам – бо відомо , що за відмову мою в задумах його , убивчих для нашої отчизни , вибито мене по щоках , як безчесну блудницю. І хто ж тут не  признає ,що тиран,який образив так ганебно  особу , що репрезентує націю , вважає ,звичайно,членів її за худобу  нетямущу і свій послід? Та й справді за таких їх уважає ,коли посланого до нього депутата народного Войнаровського із скаргою на зухвальства та звірства , чинені безустанно народові од військ московських ,і з проханням потвердити договірні статті , при віданні Хмельницького уложені , яких він ще не потверджував ,а повинен за тими ж договорами потвердити , він прийняв поличниками й тюрмою і вислати хотів був на шибеницю , від якої врятувався той лише втечею . Отже , зостається нам, Братіє, з видимих зол , які нас спіткали , вибрати менше , щоб  нащадки наші , кинуті в рабство нашою неключимістю ,наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили. Я їх не маю і мати , звичайно, не можу,отже , непричетний єсмь в інтересах успадкування , і нічого не шукаю , окрім благоденства тому народові , який ушанував мене гетьманською  гідністю і з  нею довірив мені долю свою».

 Свідчення Пилипа Орлика про слова , сказані йому Іваном мазепою в ніч прийняття  остаточного рішення  про розрив  з Петром І (1708р.)

  «Досі я не насмілювався передчасно відкривати  тобі своїх думок  і тайни ,що тобі вчора відкрилася випадково. Не те ,що я тобі не вірив , я ніколи не подумаю , щоб ти міг заплатити мені невдячністю за всі мої до тебе милості і був би моїм предателем за мою любов . Але я розсуждав так: ти людина розумна і добросовісна , але не молодий і малоосвідчений у таких речах. Я боявся ,щоб ти при бесіді з москалями та з нашими людьми з довірливості або й з необережності не проговорився і тим не втопив би і мене ,і себе. Але що тепер се випадково не утаїлося ,то от я призиваю Всемогущего Бога у свідки і присягаю тебе, що не для своєї  користі, не для вищої почесті ,не для якої іншої гадки ,а тільки ради всіх вас , що під властею моєю й під регіментом стоять , ради жінок і дітей наших ради загального добра матері нашої бідної України , для користі усього Війська Запорозького і народу українського , для возвишення й розширення військових прав , вільностей хочу я при помочі Божій так робити , щоб ви з жінками і з дітьми нашими , і рідний край з Військом Запорозьким не погибли як з московського , так і з шведського боку. Коли ж би я ради своєї вигоди  так мав роботи , то нехай побє мене на душі й на тілі Бог в Трійці Святій єдиній і невинні страсті Христові.

        …Хіба я дурний ,аби відкривати карти зарані , поки я не буду певен ,що цар не тільки України  не оборонить , але й своєї Московщини . Я вже ,будучи у Жовкві , говорив  царю, що коли королі польський та шведський розділяться і підуть один на Московщину , а другий на Україну ,то ми не зможемо оборонятися , бо наше військо змаліло , й підірвалося від частих походів та битв. І я просив царя , щоб він хоч тисяч десять дав нам у поміч війська , а він відповів , що «не тільки десяти тисяч , а й десяти душ не можу

 дати –  самі обороняйтеся , як хочете». Отже ,ще й те змусило мене увійти у переговори , щоб там не поступали з вами по-неприятельському ,й не пустошили вогнем і мечем нашу бідну Україну . Але все ж я зостануся при царю доти , доки не побачу , з якими силами прийде польський король до границь українських і який успіх покажуть шведські сили. Коли ми ще в силі будемо обороняти Україну , то чого ж нам ради самим лізти в погибель і убити рідний край ? Сам Бог і цілий світ буде бачити , що ми з нужди рішилися так зробити і що ми , як вільний і не завойований нарід , всіма способами старалися робити на користь цілості рідного краю».

 Завдання А.

Проаналізуйте запропоновані вам джерела і дайте оцінку політичним поглядам і діям гетьмана І. Мазепи. Спробуйте зіставити прагнення Мазепи досягти незалежності України за допомогою Швеції з його намірами за допомогою російського царя  знищити Запорозьку Січ , про що свідчить Дмитро Яворницький.

 Завдання Б.

Проаналізуйте джерела за таким планом :

1.Риси Івана Мазепи як політичного діяча.

2.Політичні погляди І.Мазепи:

А)ставлення до Польщі й Туреччини;

Б)ставлення до Росії ;

В)майбутнє України в союзі з можливим партнером;

Г)Військо Запорозьке;

Д)ставлення до шляхти й козацьких низів;

3.Загальна оцінка діяльності гетьмана.

 Завдання В.

Проаналізуйте  одну з груп  джерел :

1) свідчення  іноземців ;

2)промова і «Дума» І.Мазепи.

Зробіть це за поданим у завданні Б планом.

 Методичні поради К. Баханова.

Виходячи зі змісту роботи , її можна виконувати в різних варіантах. Але найперше радимо два з них :

1.З огляду на порівняно великий обсяг і різнорідність пропонованого для аналізу матеріалу,найдоцільніше провести домашнє дослідження з докладним підбиттям  підсумків і узагальненням  на наступному  уроці.

2.Якщо роботу організують у класі,то учнів поділяють на групи , з яких кожна досліджує тільки одне джерело. Учням з краще розвинутими вміннями дають для аналізу більший обсягом і складніший за змістом матеріал. Підсумки підбивають так : виконавці звітують про зроблене й усі нотують у зошитах найвдаліше формулювання , потім зіставляються висновки й виробляється загальна характеристика. Вчитель ускладнює роботу , подаючи нові суперечливі інформації . Підбиваються результати дослідження , але остаточна оцінка діяльності гетьмана не дається. Учням лишається можливість поміркувати над цим іще.

 

 

 

Категорія: Практичні роботи з історії | Додав: natali
Переглядів: 731 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]