Психологія [1] |
Презентації [23] |
Історичні постаті України [1] |
Нормативно - правова документація [6] |
правознавство [3] |
Малюнки, фото [0] |
Практичні роботи з історії [11] |
Уроки [84] |
Глосарій [7] |
Головна » Файли » Практичні роботи з історії |
16.04.2014, 23:34 | |
Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького»(5 квітня 1710р.) І. …Гетьман повинен докладати особливих зусиль ,щоб вовіки міцніла одна єдина віра Православна Східного Обряду під священним Апостольським престолом у Константинополі , і щоб ширилася слава Божа ,і щоб при новозбудованих церквах множилося навчання руських дітей вільних мистецтв ,і щоб віра Господня міцніла й процвітала серед чужинських релігій ,як троянда серед колючок… ІІ. Подібно до того ,як будь-яка держава існує і міцніє завдяки недоторканній цілісності кордонів ,так і наша Батьківщина , Мала Русь, нехай лишається у своїх кордонах , затверджених угодами Польської Речі Посполитої, славетної Порти Оттоманської і Московського Царства,зокрема тих, що по річці Случ, які визнані за правління Богдана Хмельницького як володіння Гетьмана і Війська Запорозького вищезгаданою Польською Річчю Посполитою і навічно встановлений та підтверджений силою договорів. Обов’язком Ясновельможного Гетьмана під час [укладення] угод його Священної Королівської Величності , короля Швеції , нехай стане турбота про це… ІІІ. Оскільки своє походження колишнє Хозарське плем’я, назване згодом Козацьким , веде і виводить від відважних і непереможних готів… то нехай Ясновельможний Гетьман , наскільки це можливо за теперішніх умов , дбає через послів перед Найяснішим Ханом про відновлення давнього братерства з Кримським Ханством для збройного об’єднання і скріплення вічної дружби , щоб надалі сусідні землі зауваживши це , не пробували зухвалим нападом у спину підкорити собі Україну,а навпаки,самі побоювалися нападу…. ІV. …Подбати про такі сприятливі умови миру, за якими б Дніпро і землі Війська Зопорозького були звільнені від московських укріплень і фортець і повернуті у попередню власність згаданого Війська , і щоб надалі там не споруджували ніяких міст і сіл… VІ.Якщо в незалежних державах дотримуються похвального і корисного для публічної рівноваги порядку ,а саме – і під час війни, і в умовах миру – збирати приватні і публічні ради ,обмірковуючи спільне благо Батьківщини , на яких і незалежні володарі в присутності Його Величності не відмовлялися б підкорити свою думку спільному рішенню урядовців і радників , то чому б вільній нації не дотримуватися такого ж прекрасного порядку? …Щоб у нашій Батьківщині першість належала Генеральній Старшині ,як з огляду на її високі служби , так і у зв’язку з постійним перебуванням при Гетьмані . Після неї у звичному порядку мають бути вшановані цивільні Полковники, подібні за характером обов’язків до цивільних радників. …Без їхнього попереднього рішення і згоди , на власний розсуд [Гетьмана] нічого не повинно ні починатися ,ні вирішуватися , ні здійснюватися . Через це вже тепер , при обранні Гетьмана , за одностайною ухвалою встановлюються три Генеральні Ради , які щороку збиратимуться у Гетьманській Резиденції… VІІ "...Якщо хтось... учинить злочин, що шкодить Гетьманській честі, виявившись винним через нечестивий умисел або випадково, у такому разі подібних винуватців не повинен карати сам ЯсновельможнийГетьман, але таке правопорушення має підлягати розглядові Генерального Суду, який повинен винести рішення не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен мусить підкоритися як переможений законом. VІІІ.Згадана Генеральна Старшина,яка постійно перебуває при Гетмані , повинна доповідати Ясновельможному Гетьману про всі публічні справи , що перебувають у її віданні… ІХ….Належить на розсуд Гетьмана при публічній згоді обрати Генерального Скарбника, мужа видатного , заслуженого , багатого і прямодушного , який взяв би під свою опіку державну скарбницю ,відав би млинами і всіма прибутками і дбав би про них не для власної , а для загальної потреби , враховуючи думку Гетьмана… Х...Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов’язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог...Полковники повинні обиратися вільним волевиявленням і голосуванням , і після виборів затверджуватися гетьманською владою,хоча вибори цих виборних осіб не повинні оголошуватися і здійснюватися без гетьманської згоди… ХІ. Встановлюється і оголошується непорушним , що вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти,козацькі господарства і [господарства] жінок , чоловіки яких перебувають на війні або на якихось військових службах ,не притягатимуться до жодних обов’язкових для простого люду загальних повинностей і не будуть обтяжені оплатою податків… ХІV. …Щоб у будь-якому місті був присяжний Скарбник , залежний від Полкового Скарбника , котрий відповідав би за всі громадські прибутки й видатки і опікувався б ними , а також контролював рахункові книги , з яких мав би складати рахунок за кожен рік… ХVІ….Відкупники мита…повинні стягати на користь державної скарбниці платню за ввіз і вивіз лише тих товарів і в такому обсязі , який вказаний в універсалах , не стягаючи з купців взагалі нічого зайвого». Завдання А Уважно ознайомтеся з фрагментами Конституції Пилипа Орлика. Спробуйте стисло передати основну думку кожного з них , а відтак визначіть основні засади , на які вона спирається. Завдання Б. Проаналізуйте фрагменти Конституції Пилипа Орлика за таким планом: 1.Релігія.2.Територія.3.Управління.4.Військо.5.Міжнародні відносини. 6.Фінанси. 7.Становище народу. Завдання В. Проаналізуйте пункти VІ,VІІ,VІІІ і оформіть свої висновки як відповіді на такі питання: яким мало бути управління Україною згідно Конституцією Пилипа Орлика?Управління спиралося на спадкоємність влади чи виборний принцип? Кому належала провідна роль в управлінні – гетьманові чи генеральній старшині?Чому?Кому підлягав Генеральний Суд?Про що свідчить такий статус суду?В який спосіб мав здійснюватися зв’язок між владою і народом? Що гарантувала влада народові? Узагальніть відповіді. Джерело: К.О.Баханов «Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України»-Київ. 1996. | |
Переглядів: 2234 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |